«Солідарність Європи дає тріщину»

«Солідарність Європи дає тріщину» – сьогоднішнє видання «Rzeczpospolita» пише про відсутність єдиної лінії ЄС у справі санкцій проти Росії. Посилаючись на статтю у «Financial Times», польська газета повідомляє про те, що Італія та Франція намагаються так модифікувати санкції, щоб «вони краще віддзеркалювали прогрес на сході України, де від моменту підписання мінських домовленостей, вже немає відкритого конфлікту». Публіцист видання Єжи Гащинський зауважує: «Насправді, на Сході нічого не змінилося. Росія надалі окуповує Крим, російські солдати та зброя надалі присутні у Східній Україні, а люди Росії, котрі за допомогою російського спорядження дев’ять місяців тому збили пасажирський літак, надалі – безкарні». Брюссель запровадив санкції проти Росії у липні минулого року після того, як російські сепаратисти збили літак малайзійських авіаліній з 293 пасажирами на борту. Термін дії обмежень встановлено на рік. Ситуацією занепокоєна Америка. Барак Обама, котрий досі погоджувався із лідерством Німеччини в переговорах з Росією, тепер делегував до Москви заступницю держсекретаря Вікторію Нуланд. США побоюються, що коли ЄС не продовжить санкцій проти Росії, та відновить військові дії на сході України.

Інша щоденна газета «Dziennik. Gazeta Prawna» робить коротенький підсумок правління Петра Порошенка – оскільки, як пише, нагодою для цього стане завтрашній саміт Східного партнерства у Ризі. «Три з мінусом – для заохочення, – таку оцінку українському президентові виставили журналісти Збіґнєв Парафіянович та Міхал Потоцький. – Порошенко, як і його попередники, не використовує хвилі піднесення, яку на Заході мала Україна». Йдеться про надто кволий темп впровадження реформ. І йдеться про одну із нагальних реформ, які слід провести в Україні – викоренити корупцію. «Він не може постійно закриватися війною на Донбасі і пояснювати цим бездіяльність». Напередодні ризького саміту польські журналісти радять Порошенку, щоб він вийшов назустріч очікуванням свого народу. А українці «розраховують на ефективність у розмонтуванні Шенґенівської стіни».

На кінець – тижневик. «Хабарництво наше тотальне» – “Tygodnik Powszechny” пише про ... ну, власне, всюдисущі в Україні й всеохоплюючі хабарі. «Перед іспитом студенти платять викладачеві. Щоб купити квиток, якого вже теоретично нема – треба «помастити касирці. Щоб побудувати будинок – без хабаря не обійтися». В тижневику знайдемо чимало сфер життя, де хабарництво його спрощує чи навіть уможливлює, але є теж розмова з директором українського відділу міжнародної організації Transparency International Олексієм Хмарою. Запитання – як боротися і подолати корупцію? Але спочатку – джерело – це погане законодавство. А тепер – як боротися. Хмара називає три кроки, яких від України вимагає ЄС: 1) створити незалежну структуру, яка почне боротьбу із хабарництвом (є Національний антикорупційний комітет); 2) створити формальну і прозору систему кар за хабарництво (як каже Хмара, вона вже є); 3) позбавити олігархів права впливати на політичні рішення та позбавити їх можливості фінансувати політичні партії (цього українці ще не зробили).

Я.С.