Нині в центральних газетах - дві розмови, на які варто звернути увагу. Перша, у газеті «Rzeczpospolita», з керівником польської дипломатії Ґжеґожем Схетиною. Друга у виданні «Gazeta Wyborcza» з головою Європейської ради Дональдом Туском.
Шеф Міністерства закордонних справ вважає, що Польщі не загрожує російська агресія, серед іншого тому, що вона не була у складі Радянського Союзу. Ґжеґож Схетина, як зазначає, не належить до кола людей, які заявляють, що Україна ніколи не стане членом ЄС, тому що «наперед нічого не можна вирішити». Окрім того, ніколи в історії Євросоюзу не трапилося, щоб люди йшли на смерть з приводу європейських прагнень своєї країни, а це треба поважати і доцінити – наголошує польський дипломат. За його словами, конфлікт між Росією і Україною настільки глибокий, що без заангажованості США і ЄС шанси на його закінчення невеликі. А стосовно поставок зброї для України – думка Схетини така, що у цій справі «чим тихіше, тим краще». Питання постачання зброї не слід обговорювати у ЗМІ, тільки між оборонними фірмами України й інших держав – наголошує шеф польської дипломатії у виданні «Rzeczpospolita».
Своєю чергою глава Європейської Ради Дональд Туск у виданні «Gazeta Wyborcza» наголошує, що в питанні російсько-українського конфлікту, нормандський формат переговорів за участю України, Росії, Німеччини і Франції – виявився доволі ефективним, позаяк не спирався на затяжні переговори між 28 країнами Євроспільноти. Порозуміння з Мінська мають сенс лише за умови їх повної реалізації, включно з приверненням контролю Києва над східним кордоном держави. А це неможливо без збереження тиску на Росію. «Коли чую, що ми повинні вірити в добру волю президента Путіна чи сепаратистів, то знаю, що маю справу або з наївністю, або лицемірством» - говорить Дональд Туск у виданні «Gazeta Wyborcza».
«Rzeczpospolita» повідомляє: уряд хоче, щоб збройні сили допомагали Державній прикордонній службі у захисті кордону. Кордон Польщі з Україною нараховує 535 кілометрів. Міністерство внутрішніх справ вважає, що сили прикордонників можуть виявитися недостатніми у випадку загроз. Спеціаліст з питань національної безпеки і геополітики Ряшівського університету Анджей Запала підкреслює, що коли уряд хоче детально врегулювати це питання, значить має сигнали щодо потенційної загрози. Які сценарії беруться до уваги? Наприклад, унаслідок високих цін в Україні, може дійти до протестів проти нинішньої влади. Окрім цього, у державі є багато зброї, яка залишається поза офіційним контролем – підкреслює експерт. Береться до уваги також версія гібридного втручання - «Rzeczpospolita» наводить слова колишнього міністра оборони Богдана Кліха.
Автори проекту не приховують, що пропоновані зміни пов’язані з російською агресією в Україні.
Видання не обійшли теж увагою першої річниці анексії Криму. «Gazeta Wyborcza» друкує кореспонденцію Петра Андрусечка, який описує, як виглядає життя на півострові. «Dziennik Gazeta Prawna» наголошує, що мешканці Криму скаржаться на дедалі вищі ціни продуктів і блокаду, бо дедалі важче їм виїхати за межі своєї малої батьківщини. Не працюють банкомати, зменшуються доходи з туризму, але й так 93 відсотки надалі підтримують анексію півострова.
Л.І.