«Путін захопив Дебальцеве» – пише «Gazeta Wyborcza». Атаки сепаратистів з підтримкою російського війська на це стратегічне місто не вщухли, всупереч угоді про припинення вогню, схваленій 12-го лютого в Мінську. «Захід обурюється, але ні на що більше, ніж слова, не спромігся», – читаємо. Одночасно, відзначає газета, – «Захід не втрачає надії, що, здобувши Дебальцеве, сепаратисти хоч на якийсь час припинять боротьбу».
«Українські солдати вийшли (з Дебальцевого) зі зброєю в руках. Проте, невідомо, скільки загинуло. Дебальцеве, після Іловайська і донецького аеропорту, у загальному сприйнятті стає черговим символом героїзму, позбавленого сенсу», – відзначає дописувач Петро Андрусечко.
«Rzeczpospolita» пише про «Планове скорочення лінії фронту». «Солдати, за наказом президента, вийшли з дебальцівського котла. На них наступали, незважаючи на перемир’я. Захід – мовчить», – відзначає Анджей Ломановський.
Далі читаємо: «Порошенко дозволяв, щоб генерали його обманювали». «Rzeczpospolita» цитує українського військового аналітика, капітана Олексія Арестовича. На запитання, чому українських солдатів виведено з Дебальцевого після кількох тижнів боротьби, співрозмовник видання відповів: «вони опинилися в патовій ситуації через пасивність командування Генштабу». Влада в Києві, за словами Арестовича, опинилася перед дилемою: «продовжувати великомасштабну війну, чи вивести військові сили і доказати Заходові, що це російська сторона порушує мінські домовленості». Президент Порошенко відважився на другий вихід, що здається більш корисним у політичному розумінні – вважає експерт. На його думку, нічого не вказує, що ця війна закінчується. «В інтересі Путіна не є замороження ситуації на Донбасі – цього не пробачить йому російське суспільство, яке постійно підігріває тамтешня пропаганда», – каже Арестович.
У щоденнику «Dziennik. Gazeta Prawna» читаємо: «Україна більш демократична, але менш самостійна». Публіцисти Збіґнєв Парафіянович і Міхал Потоцький нагадують, що рівно рік тому в Києві почалася місія міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини і Франції – Сікорського, Штайнмаєра й Фабіуса. Протягом наступного року держава втратила 7 відсотків території, а її доля залежить від закордонних кредиторів.
Рік після революції українці кажуть, що їм живеться гірше. Газета наводить дані (FDI) про те, що аж 84 відсотки опитуваних деларують погіршення матеріального становища, а 48 відсотків – не готові нести витрати з приводу реформ. За минулий рік середня зарплата зросла на 28 відсотків, проте, вартість національної валюти значно зменшилася.
Незабаром подорожчає газ – це вимога Міжнародного валютного фонду, який кредитуватиме економіку. Погіршення матеріального статусу громадян означатиме радикалізацію настроїв, а це добре відомо Кремлеві, який при першій нагоді підтримає зміни на політичній сцені – пише «Dziennik. Gazeta Prawna».
Розвиток ситуації на східному фронті останніми днями підтвердив, що мінська конференція у справі миру була фікцією – читаємо у виданні «Puls Biznesu». «Важко уникнути враження, що канцлер Анґела Меркель і президент Франсуа Олланд знали про це від початку, тому кинули громадській думці як глушитель відредаговану Владіміром Путіном загальну декларацію, якої... не підписали», – нагадує автор коментаря Яцек Залєвський. На його думку, відсутність Польщі у рішеннях, які стосуються України, – це, очевидно, дипломатичний ляпас, але, парадоксально, після найновішого повернення ситуації на фронті – дозволяє полякам «уникнути морального похмілля».
Н.Б.