Йоганнес Ган: «Спочатку реформи»

«Спочатку реформи» – радить Києву комісар ЄС у справах політики сусідства Йоганнес Ган. У розлогому інтерв’ю газеті «Rzeczpospolita» політик каже, що «Україна – це європейська держава, і має повне право на європейські прагнення». Ган наголошує на необхідності проведення в Україні реформ, адже «допомога ЄС обумовлена конкретними вимогами». Про можливість і термін вступу України до ґрона євросоюзних держав, комісар говорить, що він би не хотів визначати термінів, що це процес. «Візьмемо приклад боротьби з копуцією – Україна почала приймати відповідні закони, але тепер повинна довести, що їх ефективно впроваджує в життя, – вважає Йоганнес Ган. – Потім ЄС оцінить, скільки країні вдалося зробити. Є ще інша проблема – згода усіх євросоюзних держав на членство України. Чимало громадян країн-членів Євросоюзу виступає проти розширення Спільноти, оскільки вважає, що нові члени – це додаткові кошти. Отже, Україна повинна теж довести, що її вступ не стане для ЄС обтяженням, а навпаки – козирем», – говорить комісар ЄС у справах політики сусідства на шпальтах видання «Rzeczpospolita».

«Коли увага світових ЗМІ зосереджується на героїчній обороні летовища у Донецьку, проросійські сепаратисти відкривають новий фронт на півночі», – повідомляє «Dziennik. Gazeta Prawna». Північний наступ почався 20 січня, а сепаратистам вдалося здобути блокпост номер 31, неподалік стратегічної дороги «бахмутки» – пише жураніст видання Міхал Потоцький. Цей напрямок атаки свідчить про те, що сепаратисти хочуть повернутися на втрачені у липні 2014 року позиції, – читаємо в газеті. Паралельно до північного фронту дедалі частіше відбуваються атаки в районі Маріуполя. Таку активізацію військ український аналітик полковник Юрій Карін пояснює на шпальтах газети: «Перед кожною зустріччю нормандської четвірки Путін доводить до ескалації дій. Він намагається залякати, мовляв, Росія завжди може піти крок далі, і цим змусити до поступок».

Суперечки навколо списку гостей можуть здомінувати вшануваня 70-тої річниці визволення німецького концтабору Аушвіц–Біркенау, – читаємо на шпальтах видання «Rzeczpospolita». Газета пояснює, на якій засаді формується список учасників урочистостей: «Цьогоріч організатор, тобто Міжнародний Освєнцімський комітет, вислав до дипломатичних представництв держав інформацію про те, що 27 січня відбудеться цей захід. Іменних запрошень немає». Свою присутність вже підтвердили 38 держав, зокрема, президенти десяти країн (зокрема, Франції, Німеччини, України), монархи Бельгії та Нідерландів та високі чиновники з інших країн. Найбільше дискусій викликала відсутність на урочистостях Владіміра Путіна. «Комсомольская правда» звинуватила Польщу у «фальшуванні історії» і закинула, що Варшава призабула, хто визволив в’язнів концтабору «Аушвіц–Біркенау». Агентство ТАСС поінформувало, що в Росії буде організовано окремі врочистості. У свою чергу, президент Чехії Мілош Земан проведе 27 січня конференцію на терені колишнього концтабору в Терезіні. Чеський лідер не проконсультував цієї дати із Варшавою – зауважує польська газета. А чеський соціолог Федор Ґаль прямо каже виданню, що «Прага намагається легітимізувати Путіна».

Я.С.