У понеділковому виданні «Rzeczpospolita» коментар Анджея Таляґи на тему ситуації в Україні. Автор допису наголошує, що подальший збройний наступ Росії на Україну міг би закінчитися для Москви катастрофою. Тоді Захід, безумовно, ввів би чергові санкції, тобто відрізав би доступ Росії до фінансових ринків і трансферу високих технологій. А окрім цього, нині Україна готова до війни. Україна все ще має шанси побудувати прозахідну державу з вільною ринковою економікою. Навіть без Криму, Донбасу і Луганська може бути справним організмом, який контролюватиме дії Росії в цій частині регіону. Тимчасом, Україна з Донбасом, а навіть з Кримом, але схильна до дестабілізації, слабка, у підвішеному стані між Заходом і Сходом, стає для Польщі радше обтяженням, ніж союзником. Тому, як підкреслює Таляґа, Польща повинна докласти зусиль, щоб у майбутньому в ЄС не переважила позиція поступливості щодо Росії. Нині російська дипломатія робить все можливе, щоб розбити євросоюзно-американський мур солідарності з Україною. І цього достатньо, щоб чинити навпаки, і зміцнювати цей мур будь-якою ціною.
«Rzeczpospolita» повідомляє, що Німеччина і Франція хочуть якомога швидше привести до угоди з Кремлем у справі Донбасу. Поки що безрезультатно. Під час четвергового саміту в Брюсселі Дональд Туск, який уперше виступив у ролі президента Європейської ради, заявив про розробку «послідовної, єдиної та відповідної стратегії» дій ЄС щодо Москви. Документ має бути готовий до березня. Але, як наголошує видання, Берлін і Париж вже дедалі сильніше відчувають наслідки економічного краху Росії, і хочуть якомога швидше привести до миру на сході України. Тому й звучать заяви і з боку президента Олланда, і від шефа німецької дипломатії Штайнмаєра, що економічна криза в Росії не повинна вислизнутися з-під контролю.
Дотепер, унаслідок санкцій, Росія втратила близько 40 мільярдів доларів, проте значно більших збитків (100 мільярдів доларів) зазнала з приводу падіння цін на нафту. Ніхто не сподівався, що українська криза приведе до такого падіння російської економіки – звертає увагу експерт Європейської ради міжнародних взаємовідносин Олаф Бьонке.
Євросоюзні санкції щодо Росії мають обов’язувати до кінця липня. Потім рішення стосовно їх продовження або скасування мають одноголосно прийняти лідери 28 країн ЄС. Проте, вже минулого четверга з Брюсселя пролунав сигнал, що країни Євроспільноти не є готові до надмірної присвяти у справі України – повідомляє «Rzeczpospolita».
І кілька слів про президента Білорусі Аляксандра Лукашенку, який у неділю зустрівся з главою України Петром Порошенком. «Gazeta Wyborcza» наголошує, що протягом останніх місяців Лукашенка зберігає добрі взаємини і з Києвом, і з Кремлем, дедалі частіше виступає як посередник у вирішенні конфлікту. Поміркована позиція президента Білорусі впливає на те, що й українці, і росіяни сприймають його позитивно. Однак, білоруські експерти не пов’язують із Лукашенкою надмірних сподівань. Як говорить політолог Валєри Карбалєвич з Аналітичного центру «Стратегія»: у нього немає інструментів, аби впливати на Київ і Москву, тому й не приведе він до вирішення цього конфлікту. Таким чином Лукашенка хоче вирішити свої власні проблеми. Йому залежить на підтримці Заходу, бо й в Білорусі криза відчутна. Хоче теж тиснути на Москву, щоб примусити її більше підтримувати білоруську економіку.
Л.І.