«Rzeczpospolita»: Акт здачі України

«Ольстер по-українському. Київ дає сепаратистам фактичну автономію» - сьогоднішній «Dziennik. Gazeta Prawna» коментує понеділкове голосування у Верховній Раді. «У президентському законопроекті про особливий статус теренів, контрольованих сепаратистами, російська мова отримує ранг другої державної, а частина Донбасу впродовж трьох років від впровадження документа в дію буде адмініструватися на інших, ніж решта країни, засадах. Бойовики не отримали жодних формальних атрибутів, Київ не погодився на використання їхніх прапорів і запровадження власної валюти, де-юре, немає згоди на визначення кордонної лінії. Межа між Україною та її Ольстером (за аналогією до Північної Ірландії) пролягатиме по лінії Луганськ-Дебальцеве-Донецьк-Новоазовськ. Як зауважує газета, сформалізований статус Донбасу матиме свої наслідки у взаємовідносинах між Україною та Захдом: «Заморожений конфлікт закриває Києву дорогу до НАТО».

«Європейський переворот в Україні» - «Rzeczpospolita» коментує п’ятничні домовленості про те, щоб відкласти на понад рік впровадження економічної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС. «Те, що Росії не вдалося за допомогою Вікора Януковича, зроблено руками євросоюзних політиків», - пише колишній євродепутат від Польщі Павел Залєвський. На його переконання, «головна мета нападу Росії на Україну – утримання дотеперішньої системи, яка дозволяє надалі обкрадати і контролювати Київ. Цю мету досягнуто за підтримки Брюсселя. Брак реформ до кінця 2015 року, а навіть довше (адже країнам ЄС потрібен час, щоб розглянути усі 2000 російських поправок до тексту асоціаційної угоди), заблокує модернізацію України, і не дозволить вирвати її з кремлівського зашморгу». Політик називає «скандалом і зрадою засад політики Східного партнерства змушування Києва відмовлятися від ключових для країни кроків». А чинять це євросоюзні партнери під диктант Росії. Як пише Залєвський, відкладання у часі реформ і впровадження у життя Угоди про асоціацію може призвести до того, що країна зійде з проєвропейського шляху. «Це викличе величезне розчарування українців, які боролися на Майдані й надалі борються на фронті з Росією за вільну, справедливу і демократичну країну. Мене б не здивувало, якби після цього акту здачі Євросоюзом України у російські руки, українська громадська думка відмовилася від свого проєвропейського курсу», - пише Павел Залєвський і нагадує, що, власне, реформи української держави є тим процесом, якого найбільше боїться Путін.

«Gazeta Wyborcza» сьогодні найбільш оптимістична. Видання пише про погіршення німецько-російських взаємин. «Ми втратили щодо Путіна усі ілюзії» - цитує польська газета німецького політика з урядово-парламентських кіл. За інформацією «Виборчої», до Берліна регулярно їздять посланці з Москви, які «зустрічаються з важливими політиками, які ще перед війною брали активну участь у російсько-німецькому діалозі. Звучать різноманітні пропозиції вирішення української справи і повернення до старих добрих часів». Як пише газета, канцлер Німеччини Анґела Меркель і міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр «цілковито втратили віру у запевнення Кремля і в сенс розмов з Москвою». «Росіяни вважають ЄС великим бюрократичним колосом, тому їм здається, що коли домовляться з найсильнішим гравцем, Берліном, то так, якби вони домовилися з усією Спільнотою». Натомість, як пише «Gazeta Wyborcza», німці відправляють російських посланців ні з чим, а це знак, що часи домовленостей понад головами інших минули.

Я.С.