Путіну не залежить на компромісі

Розмова Путіна з Порошенком, яка тривала понад дві години, теоретично повинна бути добрим сигналом – коментує Томаш Бєлєцький у виданні «Gazeta Wyborcza». Президент України заявив після неї про те, що відбудуться консультації представників армій та прикордонних служб України та Росії. Порошенко запевняв, що його миротворчий план має підтримку країн Митного союзу. «Gazeta Wyborcza» ставить однак питання, скільки щирого бажання є у Путіна, щоб мирно вирішити цей конфлікт, і пише про «невеселі сигнали», які пливли з Мінська. «Отож, російський президент всупереч правді, запевненням Брюсселя, а навіть всупереч позиції Білорусі та Казахстану знову лякав великими економічними збитками, які мала б принести Росії асоціація України з ЄС. І натякнув про економічну відплату Києву. На жаль, це черговий сигнал поганої волі Кремля, а не готовності до компромісу», – оцінює Томаш Бєлєцький.

Статтю присвячену зустрічі чільників України, Росії, Білорусі, Казахстану та представниці ЄС у білоруській столиці польська газета «Rzeczpospolita» назвала «Дипломатичними танцями в Мінську». Порошенко говорив про війну та долю світу, а Путін про торговельні санкції Росії – читаємо у виданні.
Під час саміту в Мінську його учасники спілкувалися двома офіційними мовами – англійською та російською. Єдиним президентом, якому в Мінську не був потрібний жоден перекладач – зауважує коментатор видання, – був лідер України Петро Порошенко, який дуже добре володіє обома мовами. «Можливо, в цьому полягала помилка Порошенка, – пише Анджей Ломановський. – Адже потрібний був перекладач з російської на російську. З російської, якою послуговується чільник України, на російську, якою користується лідер Росії». Як пояснює публіцист, у Мінську черговий раз виявилося, що у російсько-путінській мові немає окремих слів, а навіть цілих фраз, а деякі з них мають зовсім інше значення. У мові Путіна немає таких фраз, як «спонтанність», «самоорганізованість», «інтереси суспільства». А «суверенітет» чи «вільний вибір» існують лише як слова для кабаре. В свою чергу, дуже серйозними є такі сформулювання, як «зони впливів» та «легітимізовані інтереси». Проблема в тому, що неможливо перекладати з російської-путінської мови на російсько-російську – підкреслює публіцист.

У колишній тюрмі НКВС у Володимирі-Волинському археологи знайшли останки тисячі осіб. У цьому й польських воїнів – про роботу групи польських та українських археологів пише у середу щоденник «Rzeczpospolita». Від червня без розголосу проводяться пошукові роботи та ексгумація на терені старовинного городища біля замку Казимира Великого. У 1939–1956 роки на цьому терені знаходилася тюрма совєтських спецслужб. Про вбивства, які НКВС довершував у Володимирі-Волинському, розказував підполковник Францішек Маліцький, який в тюрмі перебував декілька місяців. Чоловік, який потрапив у в’язницю 1940 року згадував, що там перебували, зокрема, воїни Вересня 39-ого року – читаємо у польському виданні.