«Європа не хоче слухати Росії»

«Європа не хоче слухати Росії» – пише «Gazeta Wyborcza». Парламенська асамблея Ради Європи до кінця цього року позбавила російську делегацію права голосувати під час сесій і брати участь у роботі керівних органів. Це болюча поразка Москви. Парламентарії схвалили резолюцію, в якій рішуче засудили російську воєнну агресію та анексію Криму. Поставили вимогу, щоб Росія негайно забрала свою армію з українського півострова. Проте, дописувач з Москви Вацлав Радзівінович звертає увагу, що покарання могло бути набагато гострішим. Довгим і гарячим було обговорення пропозиції голови британської делегації Роберта Уолтера, щоб взагалі виключити росіян з Асамблеї. «За» рішуче заявили представники України і Грузії, «проти» – представники держав, узалежнених від Росії, як Вірменія. Все-таки, «Gazeta Wyborcza» пише про «моральну поразку Москви». Російська делегація оголосила, що виїжджає зі Страсбурга.

Щоденник «Rzeczpospolita» наголошує: «Європа не хоче карати Росію». Виключення з ПАРЄ – це черговий дипломатичний ляпас, проте, за ним не йде реальне покарання з боку Європейського Союзу, наприклад, у вигляді економічних, візових та фінансових санкцій для олігархів і політиків. Європейська комісія і Європейська служба зовнішніх дій отримали завдання підготувати третій етап санкцій, та неофіційні дані свідчать про неготовність Євроспільноти карати Росію. Тимчасом, сама Україна вважає, що Європа повинна бути більш рішучою у своїх діях відносно Російської Федерації. Частина країн ЄС має проблему з пропозицією Польщі, Швеції і Великої Британії, яку підтримали балтійські і вишеградські країни, відправити в Україну євросоюзну поліційну місію. Як пише «Rzeczpospolita», Євросоюзові важко досягти одностайності відносно Росії, зате, легше здобути підтримку ідеї допомоги Україні.

«Rzeczpospolita» також пропонує розмову з російською дисиденткою і публіцисткою Валєрією Новодворською: «Імперія зла надалі існує». На запитання, чи західні санкції могли б зупинити політику Кремля, співрозмовниця видання заявила: «Передусім, ЄС і США повинні припинити видачу віз російським громадянам. Суспільство також мусить нести відповідальність за дії влади. Європа і Америка могли б розірвати економічні відносини з Росією, всупереч своїм власним інтересам. Тоді команда Путіна почала б бунт, а це могло б змінити Росію», – каже Валєрія Новодворська. І продовжує: «Але Захід відівчився захищатися. Видно, в Європі забули, що Гітлер прямував до світової війни подібним шляхом». На її думку, якби президентом США був Джон МакКейн, «Путін ніколи б не побачив Криму».

Повертаємося до видання «Gazeta Wyborcza», яке пропонує звіт із Чернівців. Хоч місто й розташоване «далеко від фронту», із занепокоєнням стежить за подіями в Донецьку і Луганську. Рідне місто прем’єра Арсенія Яценюка і двох його міністрів намагається боротися з корупцією і... контролювати місцеву владу. Чернівчани були на Майдані в перших лавах. Місто вшанувало їх, змінюючи назви вулиць, зокрема, на Героїв Майдану і Небесної сотні – звертає увагу автор статті Петро Андрусечко. Слід додати, що останніми роками Чернівці займали перше місце в рейтингах українських міст під оглядом комформу життя й естетики.

Н.Б.