Четвертій річниці Смоленської авіакатастрофи присвячує свою першу шпальту видання «Rzeczpospolita». Газета задумується, зокрема, над тим, що відомо і що невідомо про катастрофу, у якій загинув, зокрема, президент Польщі разом із дружиною. Отже, серед відомих речей – те, що літак не мав вилітати з Польщі, а військове летовище в маленькому Смоленську не було придатне для посадки; також відомо те, що жодна версія про напад не була підтверджена. Серед невідомих речей – список цікавіший. Це і те, чому росіяни швидко, буквально в першу ніч провели розтини жертв, не дочекавшись поляків; чому польські пілоти в літаку сильно знизилися й легковажили попередження про небезпеку; те, чому сам літак був страшенно знищений, а всі пасажири загинули. Невідомий також спектр відповідальності російських диспетчерів за політ.
Видання пропонує коментар свого публіциста Домініка Здорта. «Через чотири роки після смоленської трагедії ми повинні погодитися з тими, хто з самого початку твердив: не варто довіряти Москві, – пише автор. – І мова не про теорії, мовляв, 10 квітня 2010 року сталося вбивство, за яким стоїть Кремль. Незалежно від того, що ми дізнаємося в майбутньому про причини катастрофи, тепер можна з упевненістю сказати: Росія виконала неабияку роботу, щоб на основі трагедії поділити польське суспільство, вирити глибокий рів, який розділив поляків після Смоленська. Не можна заперечити, що це була не продумана політика. Важко перерахувати всі ті речі, з яким поляки зустрілися за ці чотири роки», – наголошує Здорт.
Натомість видання «Gazeta Wyborcza» наголошує: 270 людей отримали компенсацію за смерть близьких у Смоленській авіакатастрофі. Загалом їм заплатили понад 15 млн. євро. Видання підкреслює, що це – значно менше, ніж у випадку катастроф цивільних літаків. Сім’ї п’яти жертв все ще борються за більше відшкодування. Виплата триває з літа 2010 року. Управління прокурора Генерального казначейства, після консультації з урядом, запропонувало батькам загиблих, їхнім дітям чи дружинам по понад 55 тис. євро. За словами адвоката Павела Доброчека, у більшості випадків, ці суми були прийняті. На додаток, прокурор отримав десятки заявок на компенсації від людей, що не входять в коло найближчої родини. Це були брати і сестри, племінниці, племінники, колишні дружини загиблих.
Польська преса далі слідкує за ситуацією в Україні. «Gazeta Wyborcza», пишучи про те, що Парламентська асамблея Ради Європи засудила дії Росії в Криму й підтримала територіальну цілісність України, подає список європейських прибічників Путіна. Політику Росії щодо України підтримують радикальні активісти італійської Північної ліги, політики грецької Золотої зорі та угорські націоналісти з Йоббіка – перераховує польське видання радикальні, проте назагал маргінальні в Європі політичні сили. «Але прихильники Путіна також трапляються й у головному руслі політики, – читаємо далі. – Суміш радикального євроскептицизму і захоплення сильним лідером, до якого в деяких країнах додається антиамериканізм, приводить до друзів Путіна серед крайніх лівих. Тим не менше, зараз господар Кремля набагато більше слів захоплення збирає на правій стороні політичної сцени – пише «Gazeta Wyborcza».
І.І.