Кореспондент видання «Gazeta Wyborcza» з Брюсселя Томаш Бєлєцький пише про символічне, передусім, значення Угоди про асоціацію Україна–ЄС. «Москва твердить, що в Києві немає легальної влади, а Європейський Союз укладає з урядом Арсенія Яценюка офіційний альянс». Згідно з підписаною в п’ятницю політичною частиною договору передбачається, зокрема, звичайні у випадку угод про асоціацію політичні консультації та засідання міністрів. Крім цього, ЄС задекларує, що хоче швидко підписати цілий документ – Європейська комісія очікує, що це відбудеться найпізніше до листопада.
«Путін змінює кордони в Криму. Ми цією угодою показуємо, що змінюємо геополітичні кордони у Східній Європі. Тому що насправді відкриваємося перед Україною», – каже один з чиновників Європейської Ради.
«Покарати Росію, не розділюючи Євросоюзу» – пише газета «Rzeczpospolita». Європейський Союз приміряється до економічних санкцій проти Росії. Наразі – теоретично, тому що існують серйозні поділи. На таку пропозицію Німеччина реагує з тривогою. Франція, Велика Британія і Польща – були «за». З великих країн треба ще переконати Німеччину, Італію та Іспанію. Один з дипломатів неофіційно заявив – це дуже важке завдання. Польська сторона радше підтримувала ідею санкцій, але прем’єр-міністр Дональд Туск відзначив, що він не приїхав до Брюсселя закликати до війни з Росією. Все, що Польщі вдається осягнути в ставленні Євроспільноти до ситуації в Україні, можливе саме тому, що Польща не сприймається як радикальна. Як пише «Rzeczpospolita», найбільшою проблемою є енергетична залежність: без російського газу не можуть обійтися особливо країни Центральної і Східної Європи.
До списку осіб, охоплених візовими та фінансовими санкціями Євросоюзу, дописано 12 прізвищ (тепер у ньому 33 особи). Також США загострили санкції проти Росії. Президент Барак Обама йде далі, ніж Джордж Буш після російського наступу на Грузію – пише «Rzeczpospolita». У списку 20 осіб, чиї активи заморожено, – політики з оточення Владіміра Путіна, кілька російських олігархів та Банк Росія.
«Україна віддаляється від Росії, Москва реагує роздратуванням» – це ще одна стаття у щоденнику «Rzeczpospolita». У відповідь на анексування Криму, влада України попередила про вихід з пострадянської Співдружності Незалежних Держав. Черговий допис – про те, що турбота Москви за російську національну меншину виходить поза Україну і Крим. Але, читаємо, – «Кремль без шансів в Естонії».
Публіцист Тадеуш Кісєлєвський пише про «Кінець Росії, яку ми знаємо». «Пора зрозуміти, що боротьбою за відірвання Криму від України Путін не атакує, а захищається. Він захищає своє сумнівне місце в історії Росії, захищається від окреслення “невдахи”, який, так як Єльцин, втратив Україну».
«Не є правдою, що смуту спричинила політика Єльцина і що Путін врятував Росію. До смути довели економічні чиннники і також вони уможливили її закінчення», – вважає дописувач видання «Rzeczpospolita».
Н.Б.