У суботньо-недільних газетах переважає кримська тема.
«Gazeta Wyborcza» не залишається осторонь кримської теми. Про недільний референдум висловлює свою думку зокрема британський дипломат Робін Барнет, який підкреслює, що референдум є нелегальний, нечесний і напевно не є вільним. Наполягаємо, – пише Барнет, – щоб президент Путін використав свою владу на благо Криму, України, Європи і Росії, і щоб закінчив цю кризу. Вибір з пістолетом приставленим до голови ніколи не є вибором. Референдум не повинен відбутися, – наголошує Робін Барнет.
Далі, в кореспонденції Ґжеґожа Шиманяка з Севастополя читачі видання «Gazeta Wyborcza» можуть довідатися про настрої, які нині в Криму. «Звичайно, ми знаємо, який буде результат» – газета наводить слова офіцера української піхоти. «Київ вже дає нам сигнали, що нас поступово забиратимуть із Криму. Проте, надалі немає нікого, хто підписав би таке рішення, бо воно означало б, що Крим було віддано. Військові в Криму теж не хочуть лишати свої бази. Бо як це так? Там, на Майдані, люди билися з кийками в руках, дерев’яними щитами, а ми, маючи гвинтівки і ракети, маємо здатися і виїхати? Ситуація в Криму напружена. Чекаємо».
Тим часом, Москва не поступається ні на крок – наголошує далі «Gazeta Wyborcza». Для США і ЄС недільне опитування – нелегальне. Своєю чергою керівник російської дипломатії повторює, що кримське голосування буде проявом «права до самовизначення» мешканців Криму.
Видання інформує теж про позицію кримських татар, які в цій справі дуже організовані і солідарні. Меджиліс закликає татар бойкотувати референдум. Але Москва намагається їх підкупити обіцянками широких прав, грошей та посад.
І ще один контекст російського наступу на Україну – культурний. Збройне втручання Росії примусило зайняти позицію в цій справі також людей культури. Європейські творці та куратори, які співпрацюють з російськими культурними установами ставлять питання, чи надалі повинні реалізувати свої проекти, чи все-таки бойкотувати Росію. Деякі видатні театральні режисери, як зокрема поляк Кристіан Люпа чи латвієць Алвіс Херманіс вже призупинили своє співробітництво з російськими сценами – наголошує «Gazeta Wyborcza».
У виданні «Rzeczpospolita» публіцистка і громадська діячка Ірена Лясота в своєму коментарі щодо російського наступу на Крим пише: «досі я публічно не коментувала політики України, не вислювлювалася на тему мовного закону. Не пишу, чи більше мені до вподоби бандерівці, мельниківці чи Юлія Тимошенко. Ні. Мені ідеться про те, щоб Росія, залита чеченською кров’ю, збуджена своїми великими перемогами в Південній Осетії та Абхазії, повернулася до своїх кордонів, і знову прикидалася, що вона така сама, як ми всі. Якщо ми, люди вільні, і обрані нами представники, не примусимо до цього Росію – то не тільки матимемо кров на руках, але також будемо нести відповідальність за те, що відбуватиметься протягом наступних десятиліть».
«Rzeczpospolita» описує також історію кримських татар.
Л.І.