Київський Майдан і партія Свобода

У суботньо-недільному виданні «Gazeta Wyborcza» велика стаття Мирослава Чеха про київський Майдан і партію Свобода.

У Новий рік увечері в 105 річницю з дня народження Степана Бандери, лідера Організації українських націоналістів, в кількох українських містах відбулися марші.

Акція Свободи поставила запитання, над яким, рано чи пізно, протестуючі українці повинні були задуматися. Де шукати політичних традицій, що означають європейські цінності, і яким чином реалізувати їх в Україні? Яке їхнє ставлення до правого екстремізму, і в який спосіб здійснити надії, які в Майдані вбачають грузини, білоруси чи росіяни. Бо на головному майдані Києва насправді вирішується доля демократії в цій частині світу – наголошує Мирослав Чех.

Велике число українців вшановує пам’ять про боротьбу УПА проти совєтів, не схвалює однак ідеології крайнього націоналізму. Чех наводить слова Юрія Луценка (який далекий від націоналізму), він сказав, що «це наше визволення від впливу Росії. На відміну від Білорусі, ми завжди мали Західну Україну, де УПА щедро склала криваву жертву в ім’я майбутньої свободи. Нині ця жертва приносить врожай на майданах по всій державі. Це пояснює європейські прагнення України. Нова Україна ніколи не стане покірною частиною імперії».

Мирослав Чех наголошує, що Януковичу та Росії спір про Бандеру та його місце в історії України більш ніж вигідний. Він поверає українську політичну думку до 1941 року, і каже їй вибирати між Гітлером і Сталіном. Нині це фальшива дилема, яка ніяк не відповідає дійсності.

Уже в неділю 12 січня – 22-ий фінал Великого оркестру святкової допомоги – повідомляє «Rzeczpospolita». Оркестр грає щороку, щороку збирає гроші на медичне устаткування до польських лікарень, яка рятує людське життя. Довгими роками оркестр збирав гроші для дітей. Минулого року, уперше, заграв також з думкою про людей літнього віку. Цього року, окрім збірки грошей на закупівлю медичної апаратури для дітей, знову заграє також для «гідної медичної опіки» людей похилого віку.

У польській геріатрії ситуація надзвичайно важка, і не вдасться її поліпшити одноразовою акцією. Треба системних дій і співпраці уряду, сімей літніх людей та недержавних організацій. Лише спільними силами можна пробувати вирішити цю проблему – наголошує сенатор Мєчислав Ауґустин, який очолює парламентську групу з питань людей похилого віку. За прогнозами Головного статистичного управління, у 2035 році відсоток людей похилого віку в Польщі зросте до 23 процентів.

Л.І.