«Втеча Януковича до Китаю», «Київ робить ставку на Пекін», «Янукович не хоче бути маріонеткою Путіна», «Вивернутися з обіймів Кремля», - ці та інші статті привертають увагу поляків до незвичайних подій в Україні.
«Якщо Євросоюз міг впакувати сотні мільярдів євро у рятування майже збанкрутілої Греції, то - якщо це переконає владу у Києві до Угоди про асоціацію - він може це саме зробити і в справі України... Але, Греція і Україна – це два різні світи, про що політики, які закликають купити українську владу, чудово знають. Греція – це член ЄС, а Україна ще навіть не підписала Угоду про асоціацію. Греція – член єврозони, а українці мають гривню. По-третє, великі позики Греції супроводжувалися болісними реформами, а Київ про жодні реформи замість позики не хоче й чути. Четверте, – за кожний євроцент Афіни повинні чітко розрахуватися, а команда Віктора Януковича хотіла б отримати гроші у власне розпорядження без звітності. І п’яте - Євросоюз ніколи не купував собі прихильності за живу готівку і за базарними принципами – Ми платимо, Ви нас кохаєте. Навпаки, - умови завжди були такі, що їх потрібно виконати, а вже потім сягати до євросоюзної кишені», - пише Роман Імєльський з видання «Gazeta Wyborcza».
Публіцист Мірослав Чех на сторінках газети «SuperЕxpress» каже, що Європейському Союзові у справах України дуже не вистачало цілісної політики і додає:
«Ключовим моментом був саміт НАТО 2008 року у Бухаресті. Грузія і України повинні були отримати план на користь членства у цій організації. Але Німеччина і Франція визнали, що про це ще рано говорити, бо ж, мовляв, ніхто ні на кого не хоче нападати і що такої загрози не існує. А через півроку ми вже мали російсько-грузинську війну, яка змінила політичну ситуацію у тому регіоні світу. Росія має інструменти для змушування багатьох країн робити те, що не відповідає їхнім інтересам. І робить вона це дуже агресивно».
Публіцист переконаний, що президент Янукович взагалі не хотів би занадто близько зв’язуватися з жодною стороною, - ані з Євросоюзом, ані з Росією.
Газета «Rzeczpospolita» звертає увагу на відкритий у понеділок новий польсько-український кордонний перехід Будомєж-Грушів. Щоправда, це відбулося без участі президентів, та все ж, «як і всі кордонні переходи у Східній Польщі, він робить враження завдяки небанальній архітектурі і функціональності. Це справжня візитка ЄС» - читаємо у виданні.
Автор допису переконаний, що нові контрольно-пропускні пункти, які з’являються на кордоні з Росією, Білоруссю та Україною, повинні ширше відкрити двері для бізнесу і туризму. Перехід Будомєж-Грушів збудовано у Підкарпатському воєводстві, а Долгобичів-Угринів, який на повну потужність запрацює на весні наступного року, готується у Люблінському воєводстві. Будуючи кордонні переходи на Сході, Польща використовує не тільки власні кошти, а й засоби Європейського Союзу.
В.П.