«Морська битва» у Ґданській корабельні

Видання «Puls Biznesu» знову повертається до справи Ґданської корабельні. Її український власник твердить, що Агентство розвитку промисловості за державні гроші створює йому конкуренцію. 75 відсотків плюс одна акція суднобудівного заводу належать компанії Gdańsk Shipyard Group, яка знаходиться під контролем українських інвесторів. Решта акцій – у руках польського Агентства розвитку промисловості, воно надало верфі 150 мільйонів злотих (майже 36 мільйонів євро) державної допомоги. Європейська комісія аналізує легальність державного фінансування – 500 мільйонів злотих (майже 120 мільйонів євро) за останні 10 років. Корабельня не зреалізувала узгодженого з Брюсселем плану перетворень до кінця минулого року й опинилася перед банкрутством – нагадує «Puls Biznesu». Власники неспроможні ухвалити бізнес-план. Інвестор Ґданської корабельні, український підприємець Сергій Тарута, закинув Агентству розвитку промисловості підтримку іншого корабельного заводу в Ґданську – Crist. Агентство відповідає, що співпраця з обома суднобудівниими підприємствами відбувається згідно з бізнесовими принципами та польським і євросоюзним законодавством.

Польські газети пишуть про ситуацію в Америці: «США не збанкрутують, – повідомляє «Gazeta Wyborcza». – Політики схаменулися в останній момент. Після 16 днів паралічу держави, патова ситуація у Вашингтоні, здавалося вчора, закінчена. Але престиж Америки все одно підірвано». Як читаємо, щасливе закінчення має гіркий смак. Рейтингове агентство Fitch у середу оголосило, що уряд США – «під негативним наглядом». Газета «Rzeczpospolita» звертає увагу, що вістка про досягнуте порозуміння у справі підвищеного ліміту державного боргу прикувала увагу ринків. На європейських фондових біржах перед закриттям дня спостерігалося зростання.

Видання «Dziennik. Gazeta Prawna» пропонує допис євросоюзного комісара у справах розширення, Штефана Фюле: «Європейський Союз треба послідовно розширювати». Як читаємо, європейська економіка надалі має користь завдяки великому відкриттю від 2004 до 2007 року. Ширша інтеграція впливає на збільшення торговельного обміну й попиту на місцеві товари та послуги. А це означає стрімкіше економічне зростання і більше праці. Сильніша Європа, з більшим ринком, має кращі можливості поборення наслідків економічної кризи.

У щоденнику «Rzeczpospolita» – стаття професора Маріана Ґорині, голови Конференції ректорів економічних вишів. На його думку, навчання у вищих школах не може надалі залишатися безплатним. Призначення державних грошей на освіту молодих людей, які, ставши випускниками, масово емігрують за кордон, – неекономічне. Як вважає автор статті, єдиним виходом є оплата за навчання у польських вишах, із системою стипендій та кредитів. Компромісом може бути частково платне навчання, а політична згода на таке вирішення – це справа часу.

Н.Б.