Україна хоче до Європи, але на своїх умовах

«Україна хоче до Європи, але на своїх умовах», – про перспективи європейської інтеграції Києва видання «Gazeta Wyborcza» розмовляє з Олександром Сушком, директором Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. Експерт вважає: хоча Віктор Янукович та його оточення останніми місяцями доволі інтенсивно працюють над тим, аби Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана у листопаді, однак українська влада досі прагне, аби зближення з Брюсселем відбувалося згідно з її правилами гри. Янукович натякає, що може випустити Юлію Тимошенко на лікування за кордон ще перед вересневими виборами до Бундестагу, однак, на думку Олександра Сушка, робити цього точно не збирається. Президент України досі сприймає підписання асоціації з Євросоюзом не як нагороду за проведені реформи та демократичні зміни, а як фінал гострих переговорів, в яких кожен учасник має чимось поступитися. Для української влади мета номер один це не асоціація, а перемога на президентських виборах у 2015-му році. На руку українській владі у цій ситуації грає торговельна війна з Росією. При такому розкладі, якою є вірогідність підписання Угоди про асоціацію в Вільнюсі? 50 на 50 – говорить експерт.

Колись польські бюро подорожей найбільше заробляли відправляючи туристів до Єгипту – у країні фараонів найлегше було домовитися про співпрацю з готелями та знижки. Тепер туроператори шукають нові напрямки для своїх туристів. Як останні події в Єгипті змінили польський ринок туристичних послуг – досліджував «Dziennik Gazeta Prawna». Ще перед початком липневих демонстрацій у Каїрі Єгипет знаходився на третій сходинці за популярністю серед клієнтів польських турбюро, але і так зацікавлення цим напрямком зменшилося на більш як 13% порівняно з минулим роком. Тепер же 95% туристів, які мали путівки до Єгипту, змінюють своє рішення і обирають інші країни. Найчастіше це Туреччина, Туніс, Іспанія та Греція. Оскільки нові тури відпочивальники купують в тих самих фірмах, хвилі банкрутств турбюро сподіватися не варто. Хоча наслідки для ринку, однак, будуть: у Польщі правдоподібно зникнуть фірми, які спеціалізуються на 2-3 напрямках подорожей плюс послуги інших подорожчають.

Що людина повинна своїм батькам? Любов, час, гроші, а може цілодобову допомогу незважаючи на власні труднощі? Непросте питання опіки над батьками з етичної та практичної точки зору досліджує тижневик «Polityka». Про старість в Європі наче і говорять багато, але в розмовах про похилий вік досі багато міфів та табу. Діти, котрі мають опікуватися старою мамою чи татом, обирають між цілковитою байдужістю та цілковитим посвяченням свого життя, і кожен вибір інші люди зустрічають осудом або нерозумінням. Роль батьків своїх батьків є для Заходу, в тому числі для Польщі, новою, і суспільство ще не випрацювало ані етичних, ані практичних дороговказів, як властиво її виконувати. Поляки досі неприхильно ставляться до можливості віддати своїх батьків до спеціального закладу, де б ними професійно опікувалися, але до альтернативи – повної домашньої опіки, як зізнаються, теж неготові. Одночасно щочетвертий поляк визнає, що у старості планує звернутися по допомогу до дітей. Ось тільки чи отримає її?

О.Б.