Я обслуговувала польську пані

Найбільш придатні слова: szmatka – це ганчірка, łazienka – ванна, mop – швабра, spotkanie – зустріч або kanary – контролери. Найбільш розповсюджене питання – чи не хочеш зайнятися зі мною сексом? Якщо один з героїв чеського письменника Богуміла Грабаля служив англійському королеві, то українська журналістка Катерина Панова місяць працювала прибиральницею у Варшаві. Про свої враження від Польщі та поляків Катерина пише на шпальтах журналу «Newsweek». Журналістка мешкала в кімнаті вчотирьох з іншими українками, шукала працю через Інтеренет, газети та просто на вулиці, працювала по 10 годин на день. Заробила за місяць неповні 200 євро. Була шокована кількістю сексуальних домагань – у відповідь на оголошення «шукаю праці як прибиральниця» Катерина отримувала одну пропозицію мити підлогу і п’ять заспокоїти чиїсь тілесні потреби. «Чого я навчилася? Як розмовляти чужою мовою. Як почуваєшся, коли хтось сприймає тебе як розмовляючу швабру. Що поляки є більш скритними ніж українці, живуть своїм життям та не припадають за іноземцями», - пише Панова. Чи колись ще приїде до Польщі? Можливо.

Гостроти набирає конкуренція між президентом Польщі Броніславом Коморовським та міністром закордонних справ Радославом Сікорським за формування українського вектору польської зовнішньої політики. Про українське дербі пише «Wprost». Якщо глава польської дипломатії не приховує свого скептичного ставлення до перебігу реформ в Україні та не висловлює великого переконання, що у листопаді вдасться підписати Угоду про асоціацію Україна-ЄС, то президент підкреслює позитивні зміни у країні над Дніпром та з оптимізмом дивиться на європейське майбутнє Києва. Коморовський будує добрі відносини з Віктором Януковичем, і саме переговорами та частими зустрічами намагається схилити українського колегу до європейської інтеграції. Хтось з польських політиків вважає, що Сікорський і Коморовський просто мають різне розуміння ситуації на Сході, а звідси і різний підхід. Хтось – що грають у доброго та злого полісмена. Класична тактика часом приносить дивіденди.

Тему польсько-українського діалогу з нагоди річниці Волинської трагедії продовжує «Gazeta Wyborcza». Марцін Войцеховський реляціонує суботню зустріч науковців, журналістів та церковних діячів у Павлівці на Волині, колишньому Порицьку, де 11 липня 1943 року від рук УПА загинули понад 200 поляків. Учасники зібрання говорили про пам’ять та поєднання в дусі спільної декларації Греко-католицької та Римо-католицької церков, підписаної нещодавно у Варшаві. В цей же час у Ченстохові, в рамках щорічного кресового паломництва, про Волинь говорив ксьондз Тадеуш Ісакович-Залєський. Він вважає, що польські політики бояться говорити правду про Волинь – що це був геноцид, бо бояться реакції Брюсселя та Києва. Спільну декларацію ксьондз розкритикував як таку, що замість правдивих слів оперує евфемізмами.

О.Б.