Місія Європейського Парламенту повернеться до Києва. Пат Кокс та Алєксандер Кваснєвський надалі робитимуть зусилля задля звільнення Юлії Тимошенко – пише газета «Rzeczpospolita». Голова Європарламенту Мартін Шульц визнав дотеперішні досягнення місії, а особливо звільнення колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, успіхом, який переконав навіть скептиків. Метою посланців Європейського Парламенту тепер буде ліквідація перешкод, які заважають підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Одна з них – це перетримування в ув’язненні Юлії Тимошенко. Пат Кокс та Алєксандер Кваснєвський мають з нею зустрітися вже наступного тижня – пише «Rzeczpospolita». Останні заяви німецької канцлер Анґели Меркель свідчать про те, що головним гравцям в Європейському Союзі, таким як Німеччина та Франція, вже не вистачить самого помилування Луценка, тому справа колишньої прем’єрки України залишається важливим елементом місії Європарламенту. Як зазначив польський євродепутат Павел Залєвський, звільнення Юрія Луценка – це найбільш помітний результат політики ЄС відносно України, та головне – те, чого не видно, тобто факт, що президент Віктор Янукович не рішився на подальші арешти опозиції, а політична система України, хоч надалі відрізняється від стандартів, прийнятих у Європі, принаймні стала конкурентною.
Щоденник «Rzeczpospolita» також помістив статтю «Важка пам’ять про злочин УПА». У ній читаємо, що польський Сейм може не встановити Дня пам’яті мучеництва кресов’ян (йдеться про мешканців так званих Кресів, тобто території Західної України), тому що Громадянська платформа, головна партія польського уряду, побоюється тертя у відносинах з Україною. 11 липня цього року відзначатимуться 70-ті роковини кривавої неділі на Волині: як пише газета, криваві чистки, за якими стояла УПА, коштували життя принаймні ста тисяч поляків. Тривали кільканадцять місяців, та цього дня відбулася атака майже на сотню польських місцевостей. Уже рік у Сеймі лежать проекти резолюції в цій справі 4-ох партій. Голова Сей мової комісії культури, представниця Громадянської платформи Івона Слєдзінська-Катарасінська каже, що спочатку треба встановити, які заходи планують Сейм, уряд та президент, та головне –Польща відстоює інтереси своєї східної сусідки. Йдеться про те, щоб справи минулого не перекреслили майбутнього.
«Gazeta Wyborcza» пише: «Як іноземці будують Польщу. Легально і нелегально. Минулого року Державна інспекція праці зловила на нелегальній роботі на третину менше іноземців, ніж 2011 року (644 особи). Але скільки їх працює легально? – Хтозна», – пише газета. Експертка Інституту публічних справ Юстина Фреляк оцінює, що контроль охоплює лише фрагмент ринку. Не секрет, що у відношенні до більшості тимчасових працівників з-за кордону роботодавці не завжди дотримуються закону. Це стосується передусім українців, яких у Польщі працює найбільше, та білорусів. Громадяни України, Білорусі, а також Росії, Молдови і Грузії можуть обійтися без дозволу на працевлаштування, якщо робота триває не довше, ніж півроку. Роботодавець оформляє лише відповідну декларацію. Але, все ж таки, роботодавці порушують закон: не платять за іноземних працівників внесків, не підписують з ними договору або не дотримуються правил техніки безпеки.
Н.Б.