Чи потрібний роботодавцеві доступ до кредитної історії кандидата на роботу?

Польські роботодавці хочуть знати про працівника все більше і більше – читаємо у виданні «Dziennik Gazeta Prawna». Фірми будуть клопотатися про можливість доступу до кредитної історії осіб, які клопочуться за посаду та інформації про те, чи вони були карані. Спеціалісти мають багато сумнівів, чи плановані зміни в законодавстві ідуть в доброму напрямку. Сьогодні під час набору до праці роботодавець у Польщі має право вимагати від працівника основні дані, такі як: ім’я, прізвище, імена батьків, дата народження, місце проживання, освіта та відомості про професійний шлях. Спілка лідерів сектора бізнес-послуг клопочеться про те, щоб роботодавці могли отримати більше даних про кандидата до праці, зокрема інформацію про те, чи людина своєчасно сплачує кредит та чи в минулому була засуджена. – Немає потреби, щоб кожен працедавець знайомився з кримінальним минулим кандидата до праці чи його кредитною історією – вважає Павел Сьміґєльський, експерт профспілки OPZZ. Людина має різні слабкості, але завданням роботодавця є так контролювати та організувати роботу, щоб обмежити ризик зловживань з боку робочого колективу, – вважає експерт.

Від початку цього року лише в чотирьох воєводствах Польщі пацієнти подали 135 скарг проти медичних установ, – повідомляє «Puls Biznesu». Хворі дедалі частіше користуються можливостями, які принесла зміна закону про права пацієнта та речника прав пацієнтів. Від початку 2012 року пацієнти можуть оскаржувати медичні установи не лише перед судом, а також перед спеціальними комісіями, що діють при воєводах і вимагати компенсацій за помилки медиків. Цього року число таких зажалень масово зросло. У деяких воєводствах незадоволені пацієнти лише протягом декількох місяців подали стільки скарг, скільки за весь 2012 рік. Страхові компанії пояснюють, що кількість cкарг зростає разом зі свідомістю пацієнтів, що вони можуть вимагати компенсацій, – читаємо у виданні.

Поляки в Литві не почуваються дискриміновані – показують дані опитування Інституту публічних справ, що були проведені у співпраці з Фундацією проф. Броніслава Ґеремека. Результати досліджень публікує «Gazeta Wyborcza». 73% литовських поляків твердять, що вони не зустрілися з дискримінацією з огляду на своє походження. Половина польського та литовського населення не відчуває одне проти одного ні нехоті, ні симпатії. 68% поляків та 70% литовців вважає, що обидві країни повинні співпрацювати і прагнути досягти компромісу. В Литві проживає близько 200 тисяч поляків.

Л.З.