Президент поклониться Пілсудському і Дмовському

Центральні газети широко обговорюють питання маршів у день Незалеженості Польщі 11 листопада. «Rzeczpospolita» повідомляє: поліція перевіряє, хто вибирається на Марш Незалежності до Варшави. Зацікавлення поліції має запобігти можливим сутичкам, які трапилися наприклад минулого року під час свята, коли представники радикальних партій та псевдовболівальники билися одні з одними та ще й з поліцією. Взагалі-то марші мають бути 3 і ще кілька пікетів. Один із маршів відбудеться під проводом президента Броніслава Коморовського, який заявив, що поклониться і Юзефу Пілсудському, і Роману Дмовському, оскільки треба віддати їм шану за їхню боротьбу заради незалежності Польщі.

І тут – коментар у газеті української громади в Польщі «Наше слово». Григорій Сподарик пише: «Дмовського вважають головним ідеологом польського націоналізму. Сам Дмовський не приховував своєї пошани для фашистського руху, він офіційно хвалив Муссоліні, підтримував антисемітський рух у Польщі тощо. Зрозуміло, що президент поклониться Дмовському не в подяку за такі його погляди. Та все ж, якщо можна не помічати «брунатних плям» у біографії своїх власних героїв, то чому над Віслою бракує рефлексії над неоднозначними історичними постатями інших народів? Чому Бандера і Донцов у розумінні поляків завжди сприймаються як нацисти й злочинці? Чому рідко, а то й ніколи, не згадується, що ті люди виступали за таку ж незалежність – лише держава була іншою, ніж та, що у Дмовського» – запитує журналіст газети «Наше слово».

Нагадаємо, що Роман Дмовський (1864- 1939)- це польський політичний діяч, голова Національного комітету Польщі (1917-1919) та міністр закордонних справ (у 1932 р.). Дмовський – це ідеолог польського націоналізму, який виступав за створення мононаціональної польської держави та полоцізацію нацменшин. У 1919 році представляв Польщу на Паризькій мирній конференції, відстоюючи право поляків на існування незалежної держави.

Юзеф Пілсудський (1867-1935) — польський політичний і державний діяч, перший очільник відродженої Польської держави (1918-1922), прем’єр-міністр (1926-1928 та у 1930), маршал Польщі, міністр оборони (1918-1919 та 1926-1935). Член Соціалістичної партії Польщі. Пілсудський виступав за федеративну Польщу, яка б була лідером у регіоні Центально-Східної Європи.

Л.І.