«Gazeta Wyborcza» у статті «Самі свої на державному» розкриває загальновідому, мабуть, істину, що в Польщі призначення майже на всі посади в товариствах з участю державної скарбниці та самоврядувань відбуваються на основі партійних залежностей. Партії, які знаходяться при владі, форсують своїх людей на керівні посади в сільськогосподарських агентствах, осередках вишколу водіїв, музеях, міській бібліотеці, а навіть у психіатричній лікарні та філармонії...
«Приділення посад своїм переважно відбувається без порушення закону. Але це ситуації небезпечні, вони знищують суспільну тканину й довіру до влади», – переконує Ґражина Копінська з Фонду імені Стефана Баторія.
«Gazeta Wyborcza» стверджує, що так само в Польщі відбувалося, коли при владі були коаліції: Виборча акція Солідарність – Унія свободи, Союз лівих демократів – Польська селянська партія та Право і справедливість – Самооборона – Ліга польських родин.
Щоденник зібрав найяскравіші приклади непотизму. У понеділковому випуску представлено рапорт з Мазовєцького і Нижньосілезького воєводств, у вівторок і в наступні дні «Gazeta Wyborcza» помістить наступні.
«Polska The Times» відзначає, що Мітт Ромні, кандидат на президентських виборах в США, який сьогодні прибуває з візитом до Польщі, обіцяв скасувати візи для пояків і він може цього досягти. Американський аналітик Майкл Рубін вважає це можливим, якщо співробітники Мітта Ромні добре підготують його до візиту. На думку аналітика, скасування віз не було б надто клопітливим. Зрештою, чого б Ромні не пообіцяв – реалізації повинні допильнувати самі поляки.
Тижневик «Newsweek» відзначає, що Ромні під час президентських виборів хоче здобути голоси Полонії у штатах, в яких раз перемагає демократ, а раз – республіканець.
Газета «Rzeczpospolita» задумується: «Чи це вже кінець Євроленду?». Як читаємо, стає фактом найчорніший сценарій. Допомоги хоче попросити Іспанія, одна з найбільших країн зі спільною європейською валютою. Криза в Єврозоні входить у критичний момент. Мадрит хоче отримати у Берліні 300 мільярдів євро підтримки. Та Єврозона не може собі дозволити на його порятунок. Німеччина, головний платник Євроленду, який принципово підтримує ідею спільної валюти, не витримає такого великого фінансового зусилля.
На відміну від Греції, Португалії чи Ірландії – Іспанія, просто, завелика, – оцінює коментатор щоденника «Rzeczpospolita» Павел Яблонський. Ймовірно, справа буде вирішена за допомогою друку порожніх грошей Європейським центральним банком. Та це не закінчить фарсу. У черзі – заможна, та заборгована Італія, в Бельгії також державий борг перевищує ВВП. Потім будуть наступні. Вкінці, піраміда взаємних позик завалиться. Тож або тепер Євроленд зміниться, або шкода грошей на відстрочення його кінця.
Н.Б.